Тальнівський районний суд Черкаської області

23 січня 2019, 09:18

Домашнє насильство це коли один член сім’ї завдає іншому фізичного або морального страждання. В який би спосіб це не здійснювалося – фізичними, сексуальними, психологічними або економічними діями. Насильство принижує честь та гідність людини, може зашкодити психічному або тілесному здоров’ю, і навіть призвести до смерті.

Пройти тест

Психологічне насильство

Що таке психологічне насильство?
1. Ігнорування почуттів людини. Воно може виражатися у показній байдужості і нехтуванні, коли один з членів сім’ї просто відмовляється розмовляти. Це погіршує не тільки відносини в сім’ї – адже як можна вирішити проблему, про яку навіть не можна поговорити? – але й погано впливає на психічне здоров’я особи, викликає відчуття безпорадності і самотності.

2. Залякування, маніпуляції і обман. Вони страшні тим, що змушують людину сумніватися в собі, сумніватися у правильності власного сприйняття реальності. Наприклад, жінка може постійно говорити, що чоловік «ні на що не здатен», а з часом він і справді може в це повірити.

3. Знущання над домашніми тваринами-улюбленцями іншого члена родини. Особлива жорстокість – робити це у присутності дитини. Такі дії можуть вести до кримінальної відповідальності.

4. Постійні приниження – теж прояв психологічного насильства. Це «смішні жарти» про когось із сім’ї: «ти досі так погано керуєш авто, вже можна було ведмедя навчити». А потім звинувачувати у відсутності почуття гумору й надмірній вразливості до «жартів».

5. Розголошення таємниці усиновлення.

6. Експлуатація дітей чи втягнення їх у злочинну діяльність, пияцтво або заняття жебрацтвом, азартними іграми.

У моєму оточенні, напевно, немає психологічного насильства, принаймні ніхто зі знайомих про таке не розповідав…
Особа, що зазнає психологічного насильства, часто не говорить про це. Але про ситуацію насильства можуть свідчити певні ознаки.

1. Замкненість – одна з основних ознак того, що людина перебуває в ситуації психологічного насильства. Вона соромиться того, що з нею відбувається, тому хоче приховати свої проблеми і мимоволі віддаляється від друзів та близьких.

2. Самопошкодження або спроби самогубства. Під впливом переживань і важкого оточення людина може почати завдавати собі шкоди, наприклад, наносити порізи. Якщо бачите спроби знайомого завдати собі шкоду – потрібно негайно втрутитися.

3. Неврівноважена поведінка та різкі перепади настрою, напади люті.

4. Депресивні розлади теж можуть з’явитися у результаті психологічного насилля. Вони супроводжуються пригніченістю, зниженням самооцінки, почуттям провини, швидкою втомлюваністю. Зазвичай, так переживають насилля жінки.

Ну добре, але хіба це так страшно, якщо немає ніякої фізичної шкоди?
Психологічне насильство може завдати людині хоч і не фізичної, та цілком реальної шкоди.

1. Під психологічним тиском людина може уникати людей, навіть близьких. Вона перестає цікавитись тим, що раніше викликало в неї захоплення й радість.

2. Частини мозку, пов’язані з пам’яттю, втрачають об’єм та зв’язок. У людини виникають провали в пам’яті, їй стає важко приймати рішення.

3. Почуття сорому, провини: людина, що зазнає психологічного насильства, вважає себе винною у цьому. Важливо пам’ятати, що це не так, і є способи вирішити проблему.

4. Постійний тиск на психіку може вести до гострої нестабільності, різких змін та перепадів настрою. Це може свідчити про наявність проблем і навіть потребу медичної допомоги.

А чоловік також може потерпати від насильства?
Так. Наприклад, якщо жінка принижує партнера, ображає, маніпулює, то жертвою є чоловік.

Слід пам’ятати, що коли в такій родині є діти або родич, який займає слабшу позицію, жертва буде намагатися «зігнати злість» на ньому.

Хто може допомогти, якщо в моїй сім’ї є психологічне насильство?
Ви можете звернутися бо мобільних бригад соціально-психологічної допомоги, які працюють по всій Україні, в поліцію або в Соціальні служби з питань сім’ї, дітей та молоді. Контакти вказаних сервісів Ви можете знайти на цьому сайті у пункті меню «Звернутись по допомогу».

Мій чоловік інколи гримає на мене. Як дізнатися, чи я маю справу з агресором?
Агресори бувають різними – від просто невпевнених людей до психопатів. Проте, у всіх випадках домашнє насильство завжди починається з психологічного.

Це можна відслідкувати: партнеру постійно щось не подобається у вас – ваші дії, характер, зовнішність, родичі, друзі… Образи і приниження стають нормою, ваші бажання та інтереси – неважливі. Якщо пропустити цей етап, агресор може перейти межу і з високою імовірністю почне підіймати на вас руку.

А ще в нас є дитина, як я можу захистити її?
Якщо ви відчуваєте, що насувається небезпека від партнера, де будуть словесні образи на Вашу адресу та підвищення тону, в першу чергу потурбуйтеся про безпеку дитину. Найкраще – забрати її та піти з квартири/ будинку. Якщо ж такої можливості немає – відведіть її в іншу кімнату, включіть мультики, дайте м'яку іграшку. Якщо ще є час – принесіть воду, теплий солодкий чай. Коли все закінчиться, заспокойте її, обійміть, дозвольте виплакатися, покричати, висловити емоції.

Потім варто звернутися до дитячого психолога. Такі психологічні травми можуть вплинути на розвиток дитини, її ставлення до себе і до інших людей. Чим швидше ви організуєте їй психологічну допомогу, тим швидше припините вплив травматичних переживань.

Дитина скаржиться, що коли мене немає, батько погрожує їй, називає нечепурою, каже, що вона така нікому не буде потрібна. Як бути?
Пообіцяйте дитині, що обговорите цю ситуацію з татом. Обов'язково підтримайте її, і скажіть, що у кожного може бути своя точка зору, і вона може сказати татові, що не погоджується з ним. Можливо, він мав на увазі щось інше, і не хотів образити її.

Обов'язково поговоріть з чоловіком наодинці. Скажіть, що ви розумієте його особисте бачення ситуації, але для вас така поведінка неприйнятна. Та форма, в якій він намагається донести свою думку (якими б добрими не були його наміри), тільки ображає і знецінює дитину. І ніяк не допомагає виховувати її.

Тобто якщо дружина називає чоловіка невдахою поряд з їхньою дитиною – це насильство? І що треба робити?
Слід рішуче припинити розмову, перенести її на інший час наодинці з дружиною: «Послухай, ми не будемо обговорювати це в присутності дитини. Виділимо час і поговоримо про все, що нас турбує, пізніше наодинці». Тоді ваша дитина побачить, що ви у сильній позиції, і буде впевнена, що ви знайдете вихід разом.

Що мені робити, якщо я помічаю ознаки психологічного насильства у своїй сім’ї?
Обов’язково почніть говорити про це. Скажіть людині, що така поведінка неприпустима.

Якщо ви дитина і бачите насильство у стосунках між батьком і матір’ю, дочекайтеся, поки сварка припиниться, і вони будуть у спокійному стані, та скажіть, що ця ситуація вам не подобається, лякає і засмучує вас. Нагадайте, що любите їх обох і не можете вибрати одну сторону.

Якщо ви – дорослий, скажіть що така поведінка для вас неприйнятна, переходить межі, і ви не будете з цим миритися. Якщо ви промовчите, людина буде думати, що нічого страшного не сталося, і ви стерпите це знову.

В моїх сусідів відбувається домашнє насильство, а інколи я бачу такі ситуації на вулиці. Як я маю діяти?
Якщо Ви стали свідком домашнього насильства, тим більше із навмисним завданням тілесних травм, телефонуйте в поліцію на 102. Паралельно викликайте мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги, контакти якої Ви можете знайти на цьому сайті.

А якщо все зайшло надто далеко, чи можна притягнути агресора до відповідальності?
За українським законодавством кримінальна відповідальність настає лише за погрозу вбивства або знищення майна. І якщо є реальні підстави побоюватися, що цю загрозу здійснять.

Погроза вбивством карається арештом або обмеженням волі. А погроза знищення майна – штрафом, громадськими чи виправними роботами, або арештом.

Психологічне насильство охоплює також розголошення таємниці усиновлення, експлуатацію дітей чи втягнення їх у злочинну діяльність, пияцтво або заняття жебрацтвом, азартними іграми. А також жорстоке поводження з тваринами, незаконне позбавлення волі. Покарання може включати штраф, арешт, обмеження або позбавлення волі, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Міра покарання залежить від наявності обтяжуючих обставин. Це повторне вчинення, особлива жорстокість, алкогольне або наркотичне сп’яніння. Або ж якщо насильство скоєне щодо вагітної жінки, людини похилого віку або з інвалідністю, малолітньої дитини або у її присутності.

Фізичне насильство

Що таке фізичне насильство?
1. Будь-які тілесні покарання та нанесення пошкоджень. Навіть, якщо розмір завданої шкоди є «невеликим», а агресор виправдовується тим, що його «довели» – це все одно насильство. Жодне, навіть найменше фізичне покарання, не є нормою стосунків або способом розв’язання суперечок. За нанесення ушкоджень людину можна притягнути до кримінальної відповідальності.

2. Контроль над тим, куди людина ходить. Якщо комусь із сім’ї заборонено виходити з дому, або йому треба постійно «відпрошуватися», щоб кудись піти чи зустрітися з друзями або родичами, треба терміново звертатися за допомогою до правоохоронних органів.

3. Коли батьки або родичі примушують або заохочують дитину вживати наркотики або алкоголь.

4. Коли один з членів родини хворіє або не може піклуватися про себе, але йому не надають необхідної допомоги – це також насилля.

Але фізичні покарання є у багатьох сім’ях, чим вони шкідливі?
1. Фізичні травми елементарно шкодять здоров’ю. Для дитини вони можуть призвести ще й до проблем з фізичним і психічним розвитком.

2. Стрес і тривога, які завжди переживає жертва насилля, можуть мати набагато більші наслідки, ніж сама фізична травма. Часто вони стають причиною реальних захворювань, які не з’явилися б, якби не було цих переживань (так звані психосоматичні хвороби).

3. Проблеми у спілкуванні. Людина, яку постійно ображали і били, перестає довіряти іншими. Підсвідомо вона може вважати, що тепер усі хочуть їй нашкодити.

4. Фізичне насильство майже завжди супроводжується психологічним тиском. Людина, яка йому піддається, ризикує захворіти на важку депресію. А це погіршує загальний стан здоров’я.

5. Фізичне насильство може навіть призвести до смерті. За статистикою, 38% убивств жінок – справа рук їхніх партнерів. Саме тому не можна терпіти постійні побої та тілесні ушкодження.

Припустимо, в сім’ї нема насильства, але як дізнатись, що воно не трапиться в майбутньому?
Фізичне насильство не трапляється «на рівному місці». Воно завжди проявляється вже як наслідок психологічного.

Спочатку один з партнерів може контролювати іншого, обмежувати коло спілкування. І якщо не отримає відсіч – перейде до фізичного насильства. Агресор несвідомо обирає в пару «жертву» – людину з низькою самооцінкою, яка не вміє говорити «ні».

У моїй сім’ї вже було насильство. Що мені із цим робити?
Обов’язково почніть говорити про це. Скажіть людині, що така поведінка неприпустима.

Якщо ви дитина і бачите насильство у відносинах між батьком і матір’ю, дочекайтеся, поки сварка припиниться, і вони будуть у спокійному стані, та скажіть, що ця ситуація вам не подобається, лякає і засмучує вас. Нагадайте, що любите їх обох і не можете вибрати одну сторону.

А якщо я особисто зазнаю фізичного насильства у своїй сім’ї, що мені із цим робити?
Крок 1: Якщо у вас є діти, першою справою має стати їхня безпека. Попросіть родичів або друзів взяти до себе дітей, поки ви вирішуєте ситуацію.

Крок 2: Поїдьте до лікарні, зніміть побої та отримайте експертний висновок. Пам’ятайте, що побої можна зняти впродовж трьох днів з дня їх отримання. Якщо ви не знаєте, в якій лікарні це зробити, зателефонуйте на 102, вам нададуть всю інформацію.

Крок 3: Напишіть дві копії заяви та подайте їх у поліцію, зареєструйте обидві. Кожна з двох копій зареєстрованих заяв повинна мати вхідний реєстраційний номер та штамп. До заяви треба прикласти знімки побоїв та експертний висновок лікарів.

Крок 4: Із зареєстрованою заявою, знімками побоїв та висновком лікарів зверніться до юриста. Для отримання юридичної допомоги (розлучення з чоловіком-агресором, судові питання щодо батьківських прав на дітей, поділу майна тощо) можна звернутися до одного із Центрів надання безоплатної правової допомоги. Контактний телефон - 0 800 213 103 або до Соціальних служб з питань сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання.

Крок 5: Якщо вам потрібна психологічна допомога – отримайте її безкоштовно в Соціальній службі з питань сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання.

Якщо агресор лютує прямо зараз, я можу його якось зупинити?
В ідеалі, коли партнер тільки починає заводитися – візьміть документи, гроші, дитину та ідіть геть. Якщо агресор вже мчить на вас з ременем, немає сенсу з ним розмовляти.

Але на початкових етапах фізичну агресію може зупинити здорова розмова, як між дорослими. Прості запитання можуть знизити градус конфлікту і змусити людину замислитися: «Я тебе чимось ображаю? Я роблю щось, що тебе травмує? Послухай, те, що ти робиш, – мене ранить».

Водночас, є ситуації, коли з агресором неможливо домовитися. Щоб визначити, чи саме така ситуація у вас, запропонуйте парнеру звернути увагу на конфлікт у вашій парі і поділіться своїми почуттями. Якщо він заперечуватиме, що це спільна проблема і наголошуватиме, що це ваша особиста проблема чи провина, то домовитися з ним буде неможливо. І треба завершувати стосунки.

У мене також є дитина – як я можу захистити її?
Якщо ви відчуваєте, що насувається небезпека від партнера, в першу чергу потурбуйтеся про безпеку дитину. Найкраще – забрати її та піти з квартири/ будинку. Якщо ж такої можливості немає – відведіть її в іншу кімнату, включіть мультики, дайте м'яку іграшку. Якщо ще є час – принесіть воду, теплий солодкий чай. Коли все закінчиться, заспокойте її, обійміть, дозвольте виплакатися, покричати, висловити емоції.

У моїх сусідів відбувається домашнє насильство, а інколи я бачу такі ситуації на вулиці. Як я маю діяти?
Якщо Ви стали свідком домашнього насильства, тим більше із навмисним завданням тілесних травм, телефонуйте в поліцію на 102. Паралельно викликайте мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги, контакти якої Ви можете знайти на цьому сайті.

А друзі, знайомі, колеги, які не говорять про насильство у своїй сім’ї – як розпізнати, якщо комусь із них потрібна допомога?
Людина, яка стикається із насильством удома, зазвичай приховує це. Та є певні ознаки, які допоможуть зрозуміти, що вона потребує допомоги.

1. Часто жертви домашнього насилля, кажуть, що отримали травми, бо впали або через нещасний випадок. Але такі травми, наприклад, як синці і садна на щоках, губах, вухах, сідницях, передпліччях, стегнах, зазвичай є результатом побиття.

2. Ще більш очевидними проявами насилля є пошкодження на тілі, які мають виразні контури предмета (наприклад, пряжки ременя). Це той випадок, який потребує негайного втручання.

3. Незвичні опіки, наприклад, цигаркою. Опіки наносять людині подвійну шкоду: окрім фізичного болю, вони залишають сліди на все життя. І нагадують людині про ситуацію, коли вона була беззахисною.

4. Рани і синці на різних стадіях загоєння та різних частинах тіла. Вони свідчать про те, що людину б’ють систематично.

І що, агресора можуть покарати за фізичне насильство?
За фізичне насильство може наступати кримінальна та/або адміністративна відповідальність.

Домашнє фізичне насильство – це злочин.

Якщо присутні тілесні ушкодження, діє Кримінальний кодекс України. Покарання може включати громадські роботи, арешт, обмеження або позбавлення волі. Додатково агресор може бути притягнутий до відповідальності за статтями за вбивство, доведення до самогубства, побої, катування.

Якщо фізичні травми відсутні, але є шкода фізичному чи психологічному здоров’ю людини, то діє Кодекс про адміністративні правопорушення. Такі дії караються штрафом, громадськими роботами або адміністративним арештом.

Сексуальне насильство

Що таке сексуальне насильство?

Будь-яка ситуація, коли людину примушують до небажаної, небезпечної, принизливої сексуальної активності, є сексуальним насиллям.

1. Якщо людину примушують до сексуального контакту з партнером по шлюбу або з іншими людьми – це є домашнім насильством. Якщо при цьому застосовується фізична сила, погрози або використовується безпорадний стан людини, це є підставою для кримінальної відповідальності.

2. Примушення споглядати статевий контакт між іншими людьми, який відбувається в реальному житті або ж на відео, саме по собі може розглядатися як сексуальне насильство.

3. Якщо в сім’ї людину проти її волі використовують для задоволення неприродних, насильницьких та садистських статевих бажань – це завжди є насильством.

4. Погрози та фізичний вплив для того, щоб зламати опір партнера та примусити людину до статевих стосунків, – це одночасно фізичне, сексуальне та психологічне насильство.

Які ознаки того, що людина піддається сексуальному насильству?

1. Садна і крововиливи в паху, синці на внутрішній стороні стегон і сідницях, також сліди укусів.

2. Нерозбірлива та дуже активна сексуальна поведінка може свідчити про постійну тривогу та бути ознакою сексуальної психотравми.

3. Страх чоловіків або інших груп людей. Людина, яка зазнала сексуального насильства, може повністю уникати осіб тієї статі, яка вчинила над нею насильство.

4. Синдром «брудного» тіла: якщо людина багато часу проводить у ванній кімнаті, можливо, вона зазнає насильства й не може позбутися відчуття безпорадності.

Тобто це дуже серйозно, і напевно, крім миттєвих наслідків, в такого насильства є і тривалі?

1. Людина, яка зазнала сексуального насильства, з великою ймовірністю матиме серйозні труднощі у спілкуванні. У неї може розвинутися страх перед іншими людьми та страх фізичного контакту. Або ж навпаки, потяг до таких статевих контактів, які до травми вважалися непотрібними/ неприйнятними.

2. Постійний стрес та знущання можуть призвести до порушень психічного здоров’я та нервово-психічних захворювань: тику, заїкання, нетримання сечі, психосоматичних захворювань.

3. Уповільнена реакція та мова, хронічна сонливість, зниження загальної моторики – можливі наслідки сексуального насильства.

А якщо я зазнаю сексуального насильства – куди звертатись по допомогу?

Ви можете звернутися бо мобільних бригад соціально-психологічної допомоги, які працюють по всій Україні, в поліцію або в Соціальні служби з питань сім’ї, дітей та молоді. Контакти вказаних сервісів Ви можете знайти на цьому сайті у пункті меню «Звернутись по допомогу».

У моїй сім’ї вже трапляється насильство. Що мені із цим робити?

Обов’язково почніть говорити про це. Скажіть людині, що така поведінка неприпустима.

Якщо ви дитина і бачите насильство у відносинах між батьком і матір’ю, дочекайтеся, поки сварка припиниться і вони будуть у спокійному стані, та скажіть, що ця ситуація вам не подобається, лякає вас і засмучує. Нагадайте, що любите їх обох і не можете вибрати одну сторону.

Якщо ви – дорослий, скажіть що така поведінка для вас неприйнятна, переходить межі, і ви не будете з цим миритися. Якщо ви промовчите людина буде думати, що нічого страшного не сталося і ви стерпите це знову.

В моїх сусідів відбувається домашнє насильство, а інколи я бачу такі ситуації на вулиці. Як я маю діяти?

Якщо Ви стали свідком домашнього насильства, тим більше із навмисним завданням тілесних травм, телефонуйте в поліцію на 102. Паралельно викликайте мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги, контакти якої Ви можете знайти на цьому сайті.

Яка відповідальність передбачена законом за сексуальне насильство?

Сексуальне насильство – це злочин.
Кримінальна відповідальність настає за зґвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, примус до статевого зв'язку особою, від якої жінка чи чоловік матеріально або службово залежні, статеві стосунки з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку та/чи розбещення неповнолітніх.
За вчинення сексуального насильства особу може бути засуджено до позбавлення або обмеження волі, арешту, штрафу, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Міра покарання залежить від наявності обтяжуючих обставин. Це повторне вчинення, особлива жорстокість, алкогольне або наркотичне сп’яніння. Або ж якщо насильство скоєне щодо вагітної жінки, людини похилого віку або з інвалідністю, малолітньої дитини або у її присутності.

Економічне насильство

Що таке економічне насильство?

1. Коли людину позбавляють рівних умов для нормального життя в її родині, забирають документи, контролюють, що людина одягає і чим користується.

2. Позбавлення коштів, жорсткий контроль за витратами. Зазвичай, це йде від єдиних «годувальників» у родині. Вони вважають, що це їхнє право фінансово карати і заохочувати інших членів родини.

3. Заборона працювати чи навчатися. Найчастіше це робить чоловік під приводом того, що він може самостійно забезпечити сім’ю. Але лише для того, щоб потім насадити жорсткий контроль за витратами членів сім’ї, які не працюють.

4. Коли людина відмовляється або затягує процес розлучення, виплату аліментів та поділ майна – вона також впливає на матеріальний стан партнера, отже чинить економічне насильство. Навіть, коли каже, що «хоче врятувати родину».

Але ж у кожній сім’ї хтось має контролювати доходи й витрати, чому це погано?

У випадку з економічним насильством йдеться не про простий облік і планування витрат, а про погіршення умов існування для когось із сім’ї. Це може призвести до серйозних наслідків.

1. Будь-яке насильство може призвести до розладу психічного здоров’я. У дітей в подальшому це може викликати порушення та уповільнення загального розвитку.

2. Розвиток важкої депресії на ґрунті постійного стресу, життя в непридатних умовах. Може проявлятися у формі тривоги, відчаю, безсоння, втрати апетиту.

3. Психосоматичні захворювання, у тому числі серйозні й важкі у лікуванні.

Якщо чоловік забороняє мені працювати й обмежує в коштах – це теж вважається економічним насильством? Як я маю діяти?

Поставтеся до цього серйозно. Ці дії є психологічним та економічним насильством і можуть перерости у фізичне насильство. Якщо ваш партнер постійно вам щось забороняє, значить він знаходиться в батьківській позиції, а ви для нього наче дитина.

Якщо це так, то щоб змінити ситуацію – потрібно «подорослішати». Спробуйте серйозно поговорити з партнером, скажіть, що ви – не дитина, і що у вас є власні права, бажання і цілі. Так само, як і в нього. Якщо партнер не почує – це серйозний привід для розлучення. Скоріше за все, він зацікавлений тільки в такій формі стосунків, де він головний, а дружина тільки слухається його.

Думаю, у моїй сім’ї відбувається економічне насильство. Що робити?

Обов’язково почніть говорити про це. Скажіть людині, що така поведінка неприпустима.

Хто може мені допомогти, якщо я зазнаю економічного насильства?

А якщо економічне насильство відбувається щодо моїх знайомих чи друзів, як про це дізнатись?

1. Через брак грошей члени родини можуть не доїдати і навіть голодувати. Або ж навпаки мати надмірну вагу, через те що мають доступ тільки до нездорової їжі.

2. Про жорстокий контроль за витратами свідчить те, що члени родини не можуть купити собі теплий одяг і змушені вдягатися не за погодою, тоді як «годувальник» вдягається адекватно погоді.

3. Коли людина не може нормально харчуватися, отримувати медичну допомогу, постійно знаходиться у стані стресу – вона є схильною до високою втомлюваності, хворобливості, інфекційних захворювань. Так економічне насильство призводить до фізичних наслідків.

4. У гострих випадках, щоб отримати хоча б якийсь дохід, людина змушена вдатися до жебрацтва. Діти можуть втекти з дому.

І що робити, якщо я спостерігаю насильство в сім’ї знайомих, сусідів чи на вулиці – втручатись?

Чи є якесь покарання за економічне насильство?

Аж до кримінальної відповідальності.

Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей карається громадськими роботами, арештом або обмеженням волі. Ухилення від утримання непрацездатних батьків – штрафом, громадськими чи виправними роботами, або обмеженням волі. Невиконання обов'язків по догляду за дитиною або особою, яка знаходиться під опікою чи піклуванням, тягне за собою обмеження або позбавлення волі. Зловживання опікунськими правами карається штрафом, обмеженням або позбавленням волі.

Покарання може настати і за перешкоджання підприємницькій діяльності члена сім’ї, втягнення у заняття проституцією, експлуатацію дитини, втягнення її у злочинну діяльність, пияцтво чи заняття жебрацтвом або азартними іграми. А також за посягання на власність іншого члена сім’ї: крадіжку, грабіж, розбій, вимагання, шахрайство, умисне знищення чи пошкодження майна тощо.