Національний університет «Одеська юридична академія» надав науково-консультативний висновок щодо законопроєкту № 3711

Українське суспільство вимагає розробки концептуального підходу до вдосконалення нинішнього стану судової влади, нормалізації умов здійснення правосуддя, кадрового і матеріально-технічного забезпечення судів, що має бути втілене у змінах до законодавства. На цьому наголошено у науково-консультативному висновку кафедри організації судових, правоохоронних органів та адвокатури Національного університету «Одеська юридична академія» стосовно проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування», реєстр. № 3711.

За результатами комплексного науково-правового аналізу положень законопроєкту № 3711 науковці дійшли висновку, що запропоновані зміни спрямовані на створення законодавчих та організаційних умов для утвердження в Україні незалежної, ефективної та відповідальної судової влади, вільної від будь-якого політичного впливу та такої, яка відповідатиме європейським стандартам, функціонуючи на засадах верховенства права.

Науковці зауважують, що законопроєкт № 3711 може бути позитивно оцінений та заслуговує на підтримку за умови доопрацювання окремих положень.

Нагадаємо, що Конституційний Суд України ухвалив рішення від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 та від 11 березня 2020 року № 4-р/2020, якими визнав такими, що не відповідають Конституції, окремі положення законів № 1402-VIII, № 1798-VIII і № 193-ІХ та рекомендував Верховній Раді України невідкладно привести законодавство у відповідність із цими рішеннями.

19 червня 2020 року Президент України подав до Верховної Ради України як невідкладний законопроєкт № 3711. Поряд з цим до парламенту надійшли два альтернативних законопроєкти – реєстр. № 3711-1 від 7 липня 2020 року та реєстр. № 3711-2 від 7 липня 2020 року. Як вбачається із пояснювальних записок до законопроєктів, їхньою метою є приведення положень законодавства України у відповідність із згаданими рішеннями Конституційного Суду України, а також удосконалення процедури формування та діяльності органів суддівського врядування, однак різними шляхами.

За повідомленням Вищої ради правосуддя